Люблю дощ

Мене сьогодні дощик намочив:
Веселий, теплий, ніжний, благодатний!
І обіймав, і пестив, і любив,
Немов коханець пристрасний і спраглий…

Я бігла, мокра з ніг до голови,
І усміхалась, пестощам раділа,
А він за мною мчав через двори,
Щось шепотів, а я від слів пашіла…

Животрепетна мить! Чуттєвий жар!
Можливо, скучив дощ за дні спекотні!
А може, він піддався впливу чар?
Та я й сама збентежилась до млості!

Йшли люди з парасолями – сухі!
Мабуть, вони не помічали дива!
А я ж хотіла, щоб відчули всі,
Яка я від від жаги дощу щаслива!


Рецензии