про русалку та латаття

Мі;сяць, зо;рі, ти;хий ві;тер,
ли;па, ли;пень, ти і я;.
Перетну;лись дві орбі;ти —
і байду;же, де чия;.
Че;рез ві;тер чу;ти хли;пи —
шелести;ть листва; в гаю;.
В ко;жнім ли;сті — се;рце ли;пи
із рубця;ми по краю;.
Спо;дом, ба;чиш, край зато;ну
і срібля;ста течія;.
Ми в завзя;тті від поло;ну,
в ме;не ти, у те;бе я;.
До;ля ши;рша, ніж лата;ття,
за меже;ю — виднокра;й.
На;ші ду;ші — на;ші пла;ття,
із єдва;бу завича;й.
Квіт купа;ви — смолоски;пи,
ва;тра — вде;нь, вночі; — свіча;.
Мі;сяць зо;рі си;пле, си;пле,
не уйня;ти сіяча;.


Рецензии