Богдан-Игорь Антонич 1909-1937 Безумная рыба

Бежит, звенит, журчит, бренчит вода,
на камешках играет, как на флейте,
а в белопенном волногривом рейде
рыб щёчки расцвели из глуби дна.

Над плёсом выскочила  вдруг одна,
но, солнца колесом в полёте сбита,
упала вниз. С тех пор, в волнах сокрыта,
отшельница нема, хоть молода.

Поэт! Твой чёрен путь, черна и скиба,
не успокоит серости болотце
чужая ржавчина, труха гнилая гриба.

И ткёшь мечты златое волоконце,
и вверх глядишь, как взбалмошная рыба,
что хоть разок да увидала  солнце.


СКЕБКА скепа зап. скиба, скибка смол. калужск. орл. кур. новг. пск. скипа новг. щепка, ломоть, особенно ломоть хлеба, луста, скосок, ломтик. Словарь Даля.

БОЖЕВІЛЬНА РИБА
Дзюрить, дзичить, дзюрчить, дзирчить вода,
мелодії грає на каміння флейті,
а в білих пін хвилястогривім рейді
риб щічки розцвітають з глибу дна.

Над плесо вискочила з них одна,
та, сонця колесом побита в леті,
упала вниз. Відтоді є в хвиль меті
самітня та німа, хоч молода.

Поете! Чорний шлях твій, чорна скиба,
не заспокоїть сірини багонце
чужа ржа біржі, гниль коржава гриба.

І мрій снуєш срібнясте волоконце,
і вверх глядиш, мов навіжена риба,
яка побачила хоч раз вже сонце.