про райдугу

Пала;є небокра;й над голово;ю,
зчиня;ють біль обву;глені плуги;,
ще не була; війна; тако;ю зло;ю,
ще не були; так бли;зко вороги;.
Ще не трима;вся збро;ї ко;жен дру;гий
і ко;жен п'я;тий ще не погиба;в
на смерть, чи від вогня;, чи від нару;ги.
Сере;д зневі;чених церко;вних глав
не пра;гне се;рце бі;льше супоко;ю
і зорюва;ти про;сто не;ба вдво;х,
і прокида;тись в лу;зі за Десно;ю
під солов'ї;не невгамо;вне «тьох».
Неха;й снаря;дів брак і ма;ло си;ли,
бажа;є се;рце ті;льки одного; —
щоб до;ня до;бре ви;ховала си;на
і з во;лею засва;тала його;.
світлина: Архип Куїнджі. Райдуга. 1900-1905.


Рецензии