про любов та чумацький шлях

На ти;хий ве;чір у верби;
співа;є го;рлицю дівча;,
співа;є сла;вно, без журби;,
як дзю;ркіт сві;жого ключа;.
А чумаки;? А чумаки;
з вола;ми там, де сіль землі;,
де в шлях склада;ються зірки;
із таїно;ю на чолі;.
Дівча; чека;є на любо;в,
любо;в — не крам у чумака;.
Як їм зійти;сь без перешко;д
не зна;є зо;ряна ріка;.
Стуко;чуть коле;са завича;й,
за ла;дом мча;ться поїзди;,
— Куди; веде; доро;га? — В рай,
чи, на;віть, да;лі — в нікуди;...
світлина: Олег Шупляк. Чумацький шлях - лише дим із люльки козака Мамая...


Рецензии