Люби мене, коли я дуже зла,
не обпікай душі словами злими.
Даруй краплину ніжного тепла,
щоб з мОго серця відступили зими.
Люби, коли хвороби звідусіль
візьмУть в полон і з ліжка я не встану.
Люби мій смуток і вселенський біль,
люби мою душевну свіжу рану.
Люби, як добрий батько, брат і син,
так, наче матір чи сестру, чи доню.
Сріблястий блиск непроханих сивин
і мозолі, і шрами на долонях.
Клітиночкою кожною, молю,
люби мене і не чекай віддачі,
за щире серце і за добру вдачу,
а ще за те, що я тебе люблю.
Люби мене
© Copyright: Ева Сокол 2, 2024
Свидетельство о публикации №124072006526
Свидетельство о публикации №124072006526
Рецензии
