Спогади
Чепляєшся душею
За спогади,
За відблиски
Заплутаних думок,
За їх краплини,
Які не пересохли
Оселившись в серці...
Тремтять, живучі,
Наче в темнім небі
Мерехтіння
Крихітних зірок.
Лише під ранок
Поступово тануть
В бадьорій прохолоді
Ранку...
Душа їх відпускає
На світанку.
Свидетельство о публикации №124071700090