Той справжній раб, який ретельно, день-у-день
Свої кайдани доглядає, від іржі
Їх береже. Мастило роздобувши,
Їх змащує, і вперто полірує, щоб сяяли,
Щоб бачили усі - ось вправний, гарний раб!
Та ні ж бо, кинь! Кайдани хай згниють,
Зіржавіють, розсиплються на порох!
Бо взуто в них тебе чужим ворожим чином,
Бо народився вільним ти, і має стати сил
Зубами, якщо треба, згризти те залізо,
Щоб вільним бути, не рабом!
Чужi кайдани
© Copyright: Владлен Ко, 2024
Свидетельство о публикации №124071704752
Свидетельство о публикации №124071704752
Рецензии
