про Бронзiно та любов

Ста;неться те, що ста;неться,
до;ля — не чортори;й.
Чи добреде; вигна;нниця
дум до краї;ни мрій?
О;брій не ви;ще со;кола
в далечині; пари;ть,
ті;льки зама;рить о;коло —
запропада;є вми;ть.
Так і блука;є о;сторонь
ща;стя і жо;втих дюн,
на перепу;тті про;стору
і невідчу;тних струн,
та, що проні;с знедо;лений
бо;гом стражда;льний Йов
через ганьбу; і по;мини,
ту, що загу;бить знов...


Рецензии