У Всесвiтi моeму
У Всесвіті моєму знову ранок,
Знов спокушає кави аромат.
В думках моїх – безмежне море згадок
Про радощі війною вбитих свят.
Народжує уява сподівання
На мирне і безклопітне життя,
Де буде все: і сміх, і кава рання,
І келих сонцесяйного вина.
Не буде ні ракет, ні сліз, ні втоми,
Поневірянь в далекій чужині.
Забудуться нічні тривоги, дрони
І вогнища боїв удалині.
Душа відчує знову насолоду
Від повсякденних прозаїчних справ,
Зігріє кава в ранню прохолоду,
Відпустить назавжди нестерпний спазм.
Свидетельство о публикации №124071303984