Молодiсть
Як тільки засинаю, сниться:
знов падає до рук синиця
і журавель кричить у висоті.
Це плаче молодість в мені.
В просторім домі не сидиться,
ночами до світанку щось не спиться,
побігти би по росній тій стерні.
Це плаче молодість в мені.
І першому коханню щоб вклонитись,
й з гітарою поговорити звично,
про сивину свою забути, візаві...
Це плаче молодість в мені.
- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124070502744
Свидетельство о публикации №124070502744
Рецензии
