Прокси сатаны

(рідномовний)
ч. 2

З концтабором дурдом і цирк схрестили, на ногу Славі бірку начепили, а органи (дбайливий) кредитор забрав.

До лав військових зловила (ТЦКаста) Василя сусіда. Василь на КАБа з вірою у перемогу піде, лопатою гіперлетючою він їбне бункерному прямо в кабінет.

Та ну а шо, не мед, живемо ми північніше північної Кореї. Собаку з‘їла сваха (був Шарік на цепку у неї), за кубовати треба бо платить, а не борщі варить…

Лапші до м‘яса вже не готувала, нема на чому, так сирою (як і шаріковщину) жувала, хоч і твердих сортів пшениці - з вух Горпина «Марафонівську» зняла… Коли жувала, щоб смачніш було - Горпина гімна заспівала, а як співала, ясне діло - вишиванку одягла.

З ікони (що в святім кутку була), на неї бітько наш Бандера схвально і потужно подивився, аж сяйвом (мать Едемським) дім Горпини освітився. На глаз навєрно наче лампа тищу ват…

Був ще у неї брат. Вона його козла здала в гестапо, щоб знав скатіна він, як мову рідну шанувати (бо на москальській курва гаваріл)…

Дибіл! Не вірив той в святую Незалежність, на Конституцію (Святе Письмо) він сквернословив так шо й буквой не сказать. Молов шо болт (різьба наліво) давно на тій брошурі, болтяра довжелезний. Дурний якийся чєл, що з нього можна взять.

Таке бувало ніс, плював густую слину, про Гідність величаву наклепи клепав. Було пес видав: «Вас держуть за скотину, кидають кістку наче як отійго псині, щоб один одного брат брата покусав. Стрижуть вже так, шо стрижні отупіли, а доять так, шо лопає мозоль. Уми вам брехнями зізмалечку труїли, солодкі обіцянки возкохала бо, пи@деливом прошита голь».

Коробило Горпину люто глядь, у праведному гніві. Святую воду на Микиту (і таке було) лила. А намолив гідрант відосіками воду тую. А щоб сильніш було, (у мокру воду прям) Безвізу благодатного Горпина додала.

Такі діли, в кіні такого не покажуть, аж кукурудза-дза (від градусу сюжету) жариться в попкорн. На задніх крєслах бліть не слиняться, і даже, з ума зійшли 07 і Джейсон Борн.

P. S.
У небі лебедині косяки, вже близько на підльоті. Стада чорнющих сіка жирно-чорних лєбєдей. Їх каркіт чутно вухом, що в їхнім лебединім роті. Аж фейс перекосив рояльний Членомбєй.

Пікірувать бо будуть ті животні прямо посполитим на каструлі, а дзвін від плюхи чуствую (тай пі***) буде схожий на набат.
Оце наплів-нагородив. Неначе смисловії дулі. Бо ж не простий він, (філософський) з кружевами повний зад.