перед дощем на Трiйцю
до;ки спалахну;ла бли;скавка в саду;.
Затремті;ли ві;кна від тако;го сві;тла,
бо не зви;кли ма;ри бу;ти на виду;.
Ста;ло на часи;нку, як у пі;вдень, бі;ло,
на;че зволово;див лиш на ми;ть смолі;й.
І у се;рці ра;птом так затріпоті;ло,
у саду; вишне;вім, у коли;сці мрій.
Ви;бухнула гро;мом зоряни;ста ни;ва,
на;щось розлюти;лась вся небе;сна ра;ть,
мої; мрі;ї зми;ла божеві;льна зли;ва —
лише; чо;рні ви;шні та зірки; блища;ть.
світлина: Богдан Шляхтич. Перед дощем. 1997.
Свидетельство о публикации №124062302903