Відболіли підлість і наруга,
що боліли, наче сто хвороб,
розлучилась з найдорожчим другом
і дитя своє поклала в гроб.
Більш мене нічим не налякати -
все, що Богом пОслане, прийму.
Переживши підступи і зради
укріпила я себе саму.
Відтепер, не згідна - полишаю.
Без пояснень поспішаю геть.
Оминаю вовкулачі зграї,
аніж з ними разом - краще смерть.
Оселилась у своєму світі,
зась чужому в світ той увійти,
двері в нім на сто замків закриті
і в чужі не стукаю світи.
Хай там як, а Бог не кида' кості,
Промисел над нами усіма...
я прийшла на цю планету в гості,
проявитись буквою псалма.
Буква псалма
© Copyright: Ева Сокол 2, 2024
Свидетельство о публикации №124061806192
Свидетельство о публикации №124061806192
Рецензии
