Я у своїх бажаннях – старомодна!
В душі плекаю світлі почуття:
То мрія надихає найсолодша,
То хочеться почути співчуття.
Я – старомодна в почуттях до кави,
До запаху, що вабить, як жага!
Він, наче вина чи цілющі трави,
Дає мені наснагу і спаса...
Радію аромату, як дитина,
Йду з кавою до сонця у вікні.
А там – не небо, а жива світлина
І промені нетлінні чарівні!
Я кутаюсь у мрію, в подих вітру,
У спогади про щастя і про мир.
Вбираю серцем кави дивну мирру,
Немовби від напасті еліксир!..
Я старомодна
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124061606493
Свидетельство о публикации №124061606493
Рецензии