Сідає вечір на долоні,
А день ховається в імлі.
І я у тиші у полоні
Не помічаю сум і біль.
Дивлюсь, як ніч на темнім небі
Уже запалює зірки,
І відчуваю хвилі теплі,
Що принесли згори вітри.
Зірки, розсипані, мов перли,
Вабливо сяють, мерехтять,
Я чую, що томливі нерви
Уже панічно не тремтять…
В нічному небі так розкішно,
Панує аура нічна…
Можливо, я засну спокійно,
Хоча вже третій рік – війна.
Нiчна аура
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124060802287
Свидетельство о публикации №124060802287
Рецензии