Переглядаю фото і листівки,
Листи на півсторіччя давнини.
Будинки не такі, як і автівки,
Турботи інші, зовсім інші сни.
Обличчя молоді та і не дуже,
Там є надія, радість і печаль.
Куди поділось все, скажи, мій друже,
Чому минулого так невимовно жаль?
Від того нас ніхто не убезпечить,
Бо ти, на жаль, ніякий не Манкурт,
На місці буйства нині порожнеча,
А всі слова такі безсилі тут.
Так кожен спогад тихо серце крає,
Млость безсловесна тисне недарма,
Коли спочилий знов поздоровляє
Зі святом тих, кого уже нема.
Порожнеча
© Copyright: Сергей Шевченко 15, 2024
Свидетельство о публикации №124060607079
Свидетельство о публикации №124060607079
Рецензии