Був би мир
Хмарки прикрасив в ніжні кольори,
А потім сам немовби розчинився
І впав на трави краплями роси.
В гаю проснулись радісні комашки,
Метелики і писані джмелі,
Зраділи сонцю бджілки і мурашки
І гуготом заповнили ефір.
Ось сонечко червоне – на листочку!
Чи думає воно про щось, чи ні?
А тут ромашка, ніби у віночку!
Як хочеться сказати всім: “Привіт!”
Стежки у лісі – в дивних павутинках,
На оксамиті літа – ранку чар!
Лунає радість в дивних переливах,
У всіх відтінках світанкових барв!
Ось здалеку почулась вітру арфа,
А в мене серце знову так щемить!
О, Боже! Був би мир, щоб хвилі щастя
Назавжди зберегли безгрішну мить!
Свидетельство о публикации №124060606645