Усмiхаюсь
І відчуваю музику натхнень,
Життю за біль душі не дорікаю
І радісно стрічаю хмурий день.
Словами усміхаюсь і рядками,
Що линуть у поезії з грудей,
Зализуючи всі душевні шрами,
Народжуючи трепітний сюжет.
Коли погано, усміхаюсь знову,
Усмішка зігріває почуття.
Йду навмання, долаючи утому,
Не хочу помічати співчуття.
А навкруги – чудового багато,
Ось озеро, стежина, небокрай…
Іду собі і усміхаюсь радо,
Кажу незадоволенню: “Прощай!”
Свидетельство о публикации №124060606632