Полуницi
Солодкий сік аж сяє на вустах.
Ще й запахи підживлюють уяву,
Фантазії народжують в думках.
Не їм уже, а нібито цілую
І помічаю поцілунку смак!
В душі, відчувши ніжність, розкошую,
Вбираю в себе свіжий аромат.
О, насолода! Радощі! Блаженство!
Багровий чародійницький нектар!
На мить, здається, серце враз завмерло
І душу охопив нестримний жар!
Ледь стримую чуття: то вдих, то видих,
Вдоволення і невимовна млість…
А полуничний плин думок манливих
Малює пензлем незабутню ніч…
Свидетельство о публикации №124060400983