про сирiтство самоти

­Нема;є су;тності навко;ло,
єство; всере;дині оче;й.
Спада;є ра;дість так спроквола.
Все;ношна. Дзвін. Полієле;й.
Сум розбива;ється о дзво;ни,
по ті;лу ллє;ться благода;ть,
Заподіва;ються кордо;ни
і тьмя;но сві;чі мерехтя;ть.
Злива;ються тіла; і ду;ші
і сироті;є самота;,
Цвіте; у гле;чику бринду;ша.
Проста;, тенді;тна нагота;.

світлина: Огюст Роден. Рука Бога


Рецензии