Холодно

Холодно… Квітки – у сумуванні,
Небо в синіх хмарах все тремтить!
Всі дерева – в тихім здивуванні:
Чом пропала сонячна блакить?

У весни чомусь поганий настрій,
Плаче зранку, не ховає сліз,
Вчора ще гуляла в сукні гарній,
А сьогодні мокра вся наскрізь…

Дощ сумний висить нудним пейзажем,
Вітер додає побільше хмар.
Вся природа оповита жалем
Через втрату сонцесяйних чар.

Боже! Чи надовго сірий смуток?
Холодно без сонечка весні.
Де знайти затишок чи притулок?
Нерви від негоди – на межі!...


Рецензии