про Мадонну в метро

Де та мастика, аби на долоні затерти шпарини
Без сподівань на потуху марудних лакиз,
Замість місточка часи налаштують драбину.
Вибір - лиш  напрямок руху - угору, чи вниз,

Зліва направо, по стрілці, за поневірянням ?
Погляд додолу потуплений, човг підошов.
Чи загбитись від лементу в силі мовчання,
В передчутті післясмаку веліти: - Агов !?

В співі жіночого хору - спонука до глорій,
Спомин про зливи коротких травневих ночей.
Погляд Марії у небо, як пломінь, прозорий,
Тільки  не гріє, як пломінь, а яро пече.

світлина: Киянка годує дитину в метро під час тривог


Рецензии