Стелеться барвiнок
Поруч дві ялини тянуться до неба.
Під барвінком сина поховала мати,
Виплакала очі, але жити треба,
Бо під сердцем носить донечка дитину,
На подвір'ї тихо граються внучата.
Виплакала сльози, не повернеш сина,
І покірним кроком знову йде до хати.
Раннім ранком сонце липне до світлиці,
Десь співають півні, пахне пирогами.
Йде з відром по воду мати до криниці,
А земля під ноги стелеться квітками.
В білій хаті чисто. В пам'яті дитина -
Як він був маленьким, як з сестрою грались,
На стіні намисто сохне з горобини -
То зробить дарунок внучка постаралась.
Стелеться барвінок, нікому зривати,
Сліз нема вже - стогне, згадує про сина.
Як біда ця сталась - нікого питати.
Поруч з нею плаче мати-Батьківщина.
25.05.2024
Свидетельство о публикации №124052503178
Якщо дозволите, пропоную пару правок.
Не схоронила, а поховала сина, стоне - правильно стогне, ну і, звісно, сестра з літерою е, а не і.
Надия Медведовская 26.05.2024 10:40 Заявить о нарушении
Я завжди вдячна тим людям, які допомогають мені виправляти помилки як в російській, так і в українській мові.
Як би добре я не навчалась, з того часу минуло багато років і дещо забулося.
Будемо згадувати поступово.))
Ще раз дякую.
Добра Вам, миру та творчого натхнення.
З повагою, Світлана.
Светланка Шишкина 27.05.2024 00:55 Заявить о нарушении