Мо незд йснене кохання

А я збрешу тобі,що не кохаю.
Збрешу і оком не зморгаю.
Та чи збрешуть тобі очі
Що горять посеред ночі.
Я в день про тебе трохи забуваю,
Робота,друзі, чашка чаю.
Та не на хвилину,мене думки про тебе
Не покидають.
А я тобі сказала «не кохаю»,
А ти мені що «я кохаю»,
Та ти забув як учинив,
 З тобою поруч я згораю.
А збрешу,що зовсім я не хочу бути з тобою.
Любий,я так втомилася бути сліпою.
Хіба заслуговую на це все я,
Що силу показав мені,
Тепер любов до себе-моя броня.
Ти не побачиш,я напишу.
Я знову у своїх думках живу.
Я знову пишу у нотатки,
Замість того щоб слухати по новій байки
І плакати від «щастя» знову потайки.
Пробач,моє нездійснене кохання.
В цей раз я обиратиму себе,
Бо кожен раз коли це ти
Мені приходиться втекти.


Рецензии