Сьогодення

Ти не Лаура, я - не Петрарка,
Комусь потворство, а комусь - врода,
Може, холодно, а, може, жарко,
Чи то кайдани, чи то свобода.

І немає ніякого "завтра",
Місяць світить так, як і Сонце.
І звільнення майже, як варта,
І неясно: реальність чи сон це?

Чи то вороги, чи то друзі
І розквіт серед знесилення,
Будяки теж ростуть у лузі,
Кінець - це початку втілення.

Чи минуле життя, чи майбутнє,
Ком до горла підкотить щемливо,
Тихий реквієм світлу супутній...
Що було - так щасливо, красиво..


Рецензии