Ти просто відьма, чуєш, відьмо, відьма.
Міняєш шкіри на вимогу хіті.
Спочатку знаджуєш плодами яблунь,
затим вкрадаєш душу Евридики
і прославляєш тільки незворотність,
як та змія, лиш спобігая часу,
коли своє встромити гостре жало
в незайманість привабливої плоті
і осушути цю поточину зненацька.
Затим, не довго капосній радіти.
На суміш крові скальда та зміюки
Чекає в жилах люта несумісність,
І серце насторч перекриє сгусток.
Втім, мертве слово не дорожче віпси.
світлина: John_William_Waterhouse. Circe Invidiosa 1892.
Circe Invidiosa
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124052302377
Свидетельство о публикации №124052302377
Рецензии
