Первородне

 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту (Буття, 3:15)

Не дивуйся, що я дуже різний та непростий.
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ним путів.
Від природи невтомний. Незламний. У всім боєць.
Якщо має мету – напролом піде навпростець.
Хто стоїть на дорозі – хоч людям, хоч чортівні –
Буде зле… Адже спротив йому – як горох стіні.
Не пом'якшив би мир, не позбавила б сил війна.
Адже шкіра у нього товстіша, ніж у слона.
А п'ята – наче скеля. Змія ж – голова крихка.
Не дай Бог їй підлізти – розчавить як хробака.

Ну а другий – то майстер веселощів і розваг.
Це пустун, фантазер. Від природи поет, співак.
Кілько склав ну хоча б розпіарений Соломон?
За душею цією мелодій, мабуть, мільйон.
Він не може прожити без пустощів і пісень.
Якщо не римував, то даремно прогаяв день.
Він – спокуса для жінки. Відчув ерогенність вух -
Все, запестить хоча б і вибагливий в неї слух.
Хто там встоїть, нехай не Мел Гібсон, не Річард Гір.
Змій – це сміх. Він приспить його піснею, мов факір.
І тоді візьме теплим-беззахисним голіруч.
Щоб вкусив – та скоріше каміння спливло б із круч.

Ну а третій – такий мовчазний і непоказний.
Отже порозумітися дуже нелегко з ним.
Таємнича натура з наївністю хлопчака.
Сам худий і блідий. А хвороба його така -
Не існує для неї, на жаль, терафлю чи ринз.
Наче так і не виріс у ньому Маленький принц.
То й шукає свою серед тисяч чужих троянд.
Якщо є в ньому щось – він приховує той талант.
Протаких не горланять тіктоки, не пишуть ЗМІ.
Що робитиме він, якщо з'явиться поруч змій -
Я не знаю… А з'явиться. Точно. А от коли?
То дай Боже, щоб ті двоє встежили-вберегли.