Скорбота...

На черзі червень,я напружу слух
страждання й муки очі мами зросять
на замлю падає знов тополиний пух
війна щодня коріння наше косить.

Одержить звістку матінка сумна
хоч,як вона у Господа благала,
та в тіло куля влучила дурна
й життя синочка рідного забрала.

А скільки матерів ще на землі,
вже не почують співу гайворонків
родин,які живуть немов в імлі,
бо їм несуть печальні похоронки.

В душі моїй горить пекельний біль,
хтось може десь лежить біля воронки,
та крик душі лунає звідусіль
летять,мов пух скорботні похоронки.

Ціна війни велика,Боже ж мій,
болить душа людей за кожну втрату,
за тих, хто вже не піде більше в бій,
і не повернеться вже в рідну серцю хату.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →