Дрижали вікна, стримуючи світ
внутрі, під тиском морока навали,
і губи мовчки шепотіли: "ніт...",
а очі яро блисками блищали.
Втрачала смак від присмаку підлев
писань проста євангельська тотожність,
як в ніч серед оливкових дерев,
коли в останнє зичиш про побожність,
коли зникає все, що напоказ,
і злива ззовні не бентежить душу,
коли стинає щем і водночас
ти розумієш: - я не хочу, мушу.
про нiт блиск та тотожнiсть
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124051904311
Свидетельство о публикации №124051904311
Рецензии
