про нiт блиск та тотожнiсть
внутрі;, під ти;ском мо;рока нава;ли,
і гу;би мо;вчки шепоті;ли: «ніт...»,
а о;чі я;ро бли;сками блища;ли.
Втрача;ла смак від при;смаку підле;в
писа;нь проста; єванге;льська тото;жність,
як в ніч сере;д оли;вкових дере;в,
коли; воста;ннє зи;чиш про побо;жність,
коли; зника;є все, що напока;з,
і зли;ва ззо;вні не бенте;жить ду;шу,
коли; стина;є щем і водноча;с
ти розумі;єш: — я не хочу, му;шу.
Свидетельство о публикации №124051904311