В простори блакитні здіймаю я очі,
Побачить Ісуса - єдина мета.
До Нього я лину щодня і щоночі
У Ньому бажаю постійно зростать.
О, дай Боже сили, надії та віри,
Любов'ю Своєю торкнися мене,
Тоді моє серце наповнене миром
Відчує небесне й забуде земне.
Як добре з Ісусом завжди пробувати,
Бо Він є натхнення мойого життя.
Я хочу від серця Його прославляти,
Йому довіряти завжди як дитя.
Він Той, Хто лікує розірвані рани
Та втіха єдина в нестерпній журбі,
Ламає високі невір'я паркани,
Він є перемога в земній боротьбі.
Простори небесні на мене чекають
В обіймах Творця не згадаю земне,
А покищо славити Його бажаю
По-справжньому любить Спаситель мене.
2018
В простори блакитнi здiймаю я очi
© Copyright: Люба Охман, 2024
Свидетельство о публикации №124051205620
Свидетельство о публикации №124051205620
Рецензии
