Ти наче вітер налетіла,
як в небі зіронька зійшла
немов пушинка в платті білім
що в мою душу увійшла.
Тоді я був таким щасливим,
ти звідкіля сюди прийшла?
немов ранкове чисте диво
як сонце вранішнє зійшла.
Така красива,ясна,мила
неначе грація-весна
згадалось,мов літав на крилах,
нам двом кохання принесла.
Не знав раніше поцілунків
ніколи ніжностей не знав
моїх не брала подарунків
кохання це,з тобою взнав.
Мені на місці не сидиться
не розумію,що зі мною
летіти згоден мов жар-птиця
відчувши крила за спиною.
Перше кохання
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124051101434
Свидетельство о публикации №124051101434
Рецензии
