До сторіччя 05.09.1924 "Ми дивились в обличчя війни!"
Виноградне зернятко я в лагідну землю влаштую,
і лозу поцілую, і грона дозрілі зірву,
друзів скличу, і серце своє на любов наладную…
А інакше для чого на вічній землі я живу?
А збирайтесь-но, гості мої, на моє частування,
і кажіть мені, хто перед вами, в лице, наяву,
цар небесний відпустить гріхи, - є таке уповання.
А інакше для чого на вічній землі я живу?
У своєму вишневому щось заспіва моя Далі,
в чорно-білому я перед нею схиляю главу,
і заслухаюсь я, і помру від любові й печалі ...
А інакше для чого на вічній землі я живу?
Захід хай вже клубиться, в кутки всі літає,
знову й знову до мене нехай попливуть
синій буйвол, і білий орел, і форель золотая ...
А інакше для чого на вічній землі я живу?
Булат Окуджава
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124051002725
Свидетельство о публикации №124051002725
Рецензии