Н. Бидненко
Зустріч
Дві душі у Вічності зустрілись.
В чім причина – ще ніхто не знав.
Чи була на те Господня милість,
Чи лукавий так пожартував.
Та тяжіння душ межі не мало
І вони, згадавши дні земні,
Як і люди, плакали й кохали
У своїй небесній царині.
Ми ж дійшли з тобою до розлуки,
Мов коса на камінь – я і ти…
Дві душі беззвучним перегуком
«Схаменіться!» – слали з висоти.
***
Две души в вечности встретились.
В чём причина - ещё никто не знал.
Иль была на то Божья милость,
Или демон так пошутил.
Но притяжение душ границ не знало
И они, вспомнив дни земные,
Как и люди плакали, любили
В своём небесном царстве.
Мы ж пришли с тобой к разлуке,
Как коса на камень - я и ты...
Две души беззвучной перекличкой
"Опомнитесь!" - слали с высоты.
Встреча
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2024
Свидетельство о публикации №124042807209
Свидетельство о публикации №124042807209
Рецензии
