Ми заручники часу,

Ми заручники часу,
Й  світового альянсу…
Хисбали, та Хамасу,
Не  лишається  шансу…

Ми заручники Нато
І Кремля технологій,
Це скажу вже  занадто,
Вже  нема аналогій…

Ми постійно воюєм,
Та Буття убиваєм,
У заручниках люди,
Ми про них забуваєм…

Білий Світ божевільний,
Сам   при цьому страждає,
Хоч   вважає, що вільний,
Впертістю  допікає…

Що мільярд заважає,
Й про населення норми,
Як  цинізм цей  вражає,
Війни йдуть і реформи…

Ми заручники часу,
Двадцять перше століття,
Ціль  життя  щоб не згасла,
Хоч  навкруг протиріччя…

Автор  Геннадій  Сівак.
27  квітня  2024 року.


Рецензии
Геночка, мы все живём в напряжении и ждём с надеждой окончания войны. Превосходный стих! Спасибо! Удачи и благополучия! Сердечно, Вера. Геночка, у меня один глаз хорошо видит, а другой плохо, поэтому я не смогу часто отвечать Простите.С уважением, Вера.

Вера Осыка   01.05.2024 19:38     Заявить о нарушении
Спасибо Верочка! Я все понимаю, не спешите отвечать.
С теплом, Геннадий.

Геннадий Сивак   01.05.2024 20:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.