Тривають посівні роботи в полі
співає від поезії душа,
прийшла пора садити бараболю
Карпусь придумав Вам цього вірша.
Дивлюсь на весняне колгоспне поле
пишу вірша,надворі дощ іде,
а я пишу вірша про бараболю
знов почорніло небо голубе.
Бо на Явдохи витягли ще на посадку
Карпусь нікому не бажає зла,
картоплю вже садити треба грядку
бо в ящиках вже добре проросла.
Прийшла пора садити у господі
ніхто не нагодує взимку рот,
розкиданий був гній на огороді
та тракторист вже виорав город.
Перепочину я вірша писати
візьму кортоплі трішки у мішку,
а потім принесу відро й лопату
свого вірша я потім допишу.
Не стане дощ мені на перешкоді
хоч мій сусід старається,аж зблід,
змагаємось з сусідом на городах
він від дощу промок неначе кіт.
Вже незабаром ВЕЛИКОДНЕ свято
картоплю в землю вкинути спішу
я не під плуг,а мабуть під лопату
до свят картоплю точно посаджу.
Про картоплю
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124042602793
Свидетельство о публикации №124042602793
Рецензии