Мiсячний удар i мiсячна засмага

В.Д.

Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар. 
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, моя любове!
Я - чорний нерозгаданий квадрат.
Ти – різнобарвний мій шалений пензель.
Ми різні, наче Фредді з Монсеррат.
Нарізно ж – наче скример без саспенсу.
Я – виверт бойового гопака,
Ти - суміш карате із вальсом Відня.
Я кола в 40 обертів п'янка.
Ти – наче мінус 30 серед квітня.
Я – обрій з Джомолунгми; ти - моря
Тендітності, що вдачу мають дику.
Так дощ на клаві компу «Кобзаря»
Виклацує методикою «тику».
«Давида» сницарює буревій.
Я – прірва мрій, ти - зорепад ілюзій.
Я - бездоганний слух ліричний твій.
Ти – очі, скрізь які на світ дивлюся.
Ти тільки й бачиш, що себе саму.
Я тільки й чую, що себе. Ми квити.
Не знаємо, навіщо і чому.
То вихід тут – релакс і кайф ловити.
Ми як свічки  - сам Бог їх не збагне:
Як я за упокій, ти за здоров’я.
Та полум’я жевріє в нас одне: 
Кохання, бо ж ми однієї крові.