Она шагает, вновь. на украинском

Вона  крокує, знов…
Політ її, як шепіт, зовсім не вагомий -
Всім зрозумілий, променистий  звіт…
І ти, натхненний  віянням  сосновим,
Неначе  птах,  вже  прагнеш  у  політ!

Бо  вся, вона  в тобі, поглянь  навколо:
Не  діють місце й час - до Сонця рух…
І ти, вже підсвідомо, заливаєш - соло,
Той голос чарівний, милує знову слух!

Весна - знов  по землі, у  даль  крокує,
Розносить: радість Світу й благодать…
У фарби кольорові, дерева  розмалює,
І знов закохані, забудуть слово - спать!
               
За  днями  дні: виразніші  й  дзвінкіше -
Бо  грає  Березень, чарівний  перебір…
Вода вирує, значно швидше й веселіше,
А Сонце - наша радість, щастя і кумир!

Весна нас знову, радо й щиро обіймає,
Від тих обіймів, під серцем, аж щемить…
На крилах, ніби птаха, в небо підіймає,
Я теж, з ними лечу, у своїх мріях, вмить!

А  небо, на очах, все  краще й  молодіє,
Струмки, як струни, грають та дзвенять…
Берізок гурт, з роками, наче й не старіє,
Убрались  у все  біле, та чекають  свят!
               
Неначе казка, перед нами розступилась:
Такий чарівний та казковий навкруг світ…
Весна прийшла: усе, як заново родилось,
Крокує по землі, й дарує щастя - свій привіт!
 
12 червня 2024 року
Віталій Косенко


Рецензии