Хоч років пройшло уже багато
я збираюсь знову до села,
де була колись батьківська хата
у якій вся молодість пройшла.
Щовесни на рідному подвір'ї
яблуня із вишнею цвітуть
вже в чужім дворі,у Білозір'ї
чужі люди зовсім вже живуть.
Вже не пам'ятаю точно дати,
бо такі обставини були
мов забрали мого серця шмата
як свою хатину продали.
Як раніше,де стоїть хатина
хмари над подвір'ячком пливуть
у дворі стоїть чужа машина
але інші люди в ній живуть.
Там де льох і яблуня крислата
і де пам'ятають ще мене,
де стоїть батьківська рідна хата
все для мене завжди дороге.
І якщо я там коли буваю
у селі,у батьківськім краю
біля двору завжди зупиняюсь
честь хатині рідній віддаю.
***
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124041102503
Свидетельство о публикации №124041102503
Рецензии