Батьк вська хата

Там,де подвір'я рідне біля тину,
де вітер ніжно сосни колисав,
про рідний край і бАтьківську хатину
свою поему вам я написав.

Хоч промайнуло вже років багато
збираюся я знову до села,
бо там мене чекає рідна хата
в якій дитинство й  молодість пройшла.

Щороку там,на бАтьківськім подвір'ї,
де вишеньки і яблуні цвітуть
у рідному дворі,у Білозір'ї
сторонні люди вже давно живуть.

Я вже не пам'ятаю точно дати,
обставини такі тоді були
немов мого забрали серця шмата
коли батьків оселю продали.

Там,де колись була батьків хатина,
де хмари над подвір'ячком пливуть
чужих людей стоїть чужа машина
сторонні люди в хаті вже живуть.

Де льох батьків і яблуня крислата
сусіди  пам'ятають ще мене,
зажурено стоїть старенька хата,
де все душі і миле й дороге.

У натовпі села я розчиняюсь,
у життєдайнім батьківськім краю,
та біля двору завжди зупиняюсь
і честь хатині рідній віддаю.

 липень 2024 рік
О.Чубенко-Карпусь.