Сонце i я

Так легко прикидатися живою,
Вітатися, кивати головою
І не боятися ні смерті, ні життя,
ні забуття...

Але є сонце, отже, варто жити,
Бо це найкраще, що буває в світі,
Усі його сльозинки і смішинки,
пружинки...

В кімнаті сонце, за вікном дощить...
Та що ж у них у серці і в душі?
В тих, хто не бачить справжньої ціни
війни...



(На фото — син Ілюшка)


Рецензии
А есть ли оно у них вообще, серце?

Absent   31.07.2025 07:59     Заявить о нарушении
Хороший вопрос.

Юка Санна   31.07.2025 10:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.