Танцi мiж рядками сторiнки i сирени - Спогади про

Більше я не дивлюся погоду 
Перестав бути і телевізор цікавий
Я весь в книжках , творчих походах
Моя душа в моїх неопублікованих прозах
Ховаю тайну у сердці від світу
Ховаю книжки , бо в них мова російська
Ховаю ні в чому не винних дітей
Ракети летять на мирні будинки - нам порушують сон , і нас не питають
Лине з під крану вода - більше немає кому її перекрити
Не робимо сусідам ремонти - як шкода шукати їх в братських могилах
І плаче душа за дитинством - згоріли спогади в альбомах моєї родини
Загинув чотирилапий друг на прізвисько Джек.
Нас убивають російські ракети
Катують жінок - російські солдати
Київ хотіли взяти в облогу
Ворог пішов - ми міст підірвали
Не забудем ніколи київську область
Ту саму Ірпінь , Бучу , Гостомель
Місто Ізюм , Харків , Херсон
Сине маріупольське море , і тони вугілля - у донецько-луганскій області
Не забудем дітей яких катували російські солдати , і як трупи російські поїдали голодні ворони чорні
Не забудем дітей які посивіли в моменті - коли батьків їх катували
Голки під нігті засовував ворог
Люди зникали в російських катівнях
Не забудем і Вінницю брате , Лізу маленьку яка не винна ні в чому.
Гордість батьків яку убили солдати…
Ракети летять , руйнують життя
Ллється з тіла кров , досить із мене!
Я не хочу знати , що значить війна.
Плачуть батьки - ховають дітей
Плачуть і діти - ховають батьків
Плаче родина - ховає сусідів
За загиблими плаче - вся Україна