про страхи
ні безвісті загублений талант,
ні згі;рдна посмішка свічада,
що продає зухвалий маркітант,
ні безліч непитної ві;льги,
ні хіть до слова пересохлих губ,
ні поховально-тріумфальні гімни,
що сам собі співає славолюб,
я не страшусь вогня; нестями,
чи злої прохолоди в забутті,
мене дратує імовірність драми
твого життя в безмежній самоті.
Зати;м дишу і береги пильную,
і замість срібла начищаю збру;ю.
світлина: Яцек Мальчевський. Він і Вона
Свидетельство о публикации №124032904481