Н.Бидненко
Мовчимо
Я з тобою люблю мовчати
В перехрещенні спільних думок.
Доля вірно стоїть на чатах,
Щоби голос кохання не вмовк.
Дуже тихий і ніжний голос
Двох сердець у щемливу мить.
Мов шепоче десь житній колос,
З вітерцем про своє гомонить.
Помилятися і прощати…
Чи правий ти, чи я не права…
Як з тобою люблю мовчати,
Бо бувають безсилі слова.
***
Я с тобой люблю молчать
В перекрещении общих мнений.
Судьба верно стоит на страже,
Чтобы голос любви не умолк.
Очень тихий и нежный голос
Двух сердец в щемящий миг.
Словно шепчет ржаной колос,
С ветерком о своем говорит.
Ошибаться и прощать…
Прав ли ты, или я не права…
Как с тобой люблю молчать,
Ибо бывают бессильные слова.
Молчим
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2024
Свидетельство о публикации №124031600037
Свидетельство о публикации №124031600037
Рецензии
