Из жизни классиков. Идол Шевченка

 Делать нечего, спрятал гордость в карман, напялил мундир и отправился просить прощения. Простоял я в передней у мерзавца битых два часа. Наконец, он допустил меня к своей опохмелившейся особе. И после многих извинений, прошений, унижений даровано мне было прощение с условием сейчас же послать за четвертью водки. Я послал за водкой, а он пошел к коменданту за рапортом. Принесли водку. А он принес рапорт и привел своих благородных свидетелей.
Вы предрекли лжеучителей, и ваше пророчество сбылось. Во имя святое, имя ваше так называемые учители вселенские подрались, как пьяные мужики, на Никейском вселенском соборе. Во имя ваше папы римские ворочали земным шаром и во имя ваше учредили инквизицию и ужасное автодафе. Во имя же ваше мы поклоняемся безобразным суздальским идолам и совершаем в честь вашу безобразнейшую бакханалию. Истина стара и, следовательно, должна быть понятна, вразумительна, а вашей истине, которой вы были крестными отцами, минает уже 1857 годочек. Удивительно, как тупо человечество.
Из дневника Т.Шевченко

Драстуйте, товаришу Шевченко!
Чи, може, пане Тарасе? Так краще…
Вибач… Звертаюсь нечемно…
Дивлюся в життя непутяще…
Раніше… Сама не відала…
А зараз… читала «Щоденник»…
Нам завжди… Творили Ідола…
І зараз творять щоденно…
Нам завжди творили кумира…
Творили нам… Деміурга…
Подумайте… Усім миром…
Що значиш ти без Петербурга?
Що значиш ти без Брюллова?
Без Щепкіна і Жуковського?
І відповідь вже готова…
Чужі ми… Всього московського…
Ти вільний... За що б узяться?
Твій одвічний кривавий рем...
Вступив до масонського братства...
І зробився там... Бунтарем...
Пробач... Може, так не говориться...
За шампанським ліз по столах...
Кріпаком би... сидів в своїх Моринцях...
У кожусі і постолах...
Я уперта... Це в мене гени...
І не хочу здаватися свійською...
Так чого ж ти про сокровенне...
Чом "Щоденник" писав російською?
Малювали тебе старим дідом…
В кожусі … і постолах…
А ти любив… по обідах…
У знаті любив… Аж страх!
А ти любив… у костюмах…
По прийомах… і по шинках…
А потім у своїх «Думах»
Писав ти про бідолах…
І кожен… Хто був у владі…
Читали твої вірші…
І брали собі їх …Раді…
Що кому… До душі…
І брали собі їх…Раді…
І множили… Лють і гнів…
Стрічали тебе… При параді…
Робили… Хто, що хотів…
Комуністи… Панів шукали…
І все … Знайшли… оля-ля…
Сьогодні… усіх ошукали…
Полюють… На москаля…
Шукали  собі… При параді…
Знов множили… лють… і гнів…
І не впіймались… на зраді..
Аж поки ти не зотлів…
Аж поки… пил не розвієм…
Ще в храми тебе занесуть…
Я маю…  маю надію…
Побичимо… саму суть…
2024 р.

***
... Винних шукай і провини...
І  Бога у всьому винИ...
Сьогодні в твої іменини...
У крові Вкраїни сини...
Ти крові так прагнув напитись...
Так пий же... Чому ти не п'єш?
Ти з Богом прагнув судитись...
Вже в пеклі обличчя твоє?
Згадала про тебе нині...
На виставці... Трясця... Не те...
Запеклий в своїй гордині...
Плював ти на все святе...
Руїну шукав і пожежу...
У пеклі... Надіюсь... Знайдеш...
Будував  Вавилонську вежу...
Бунтарства... Прокльонів... Без меж...
Талант... Він брав Бога на кпини...
Гидота -  твої вуста...
Сьогодні твої іменини...
Зрозуміть тебе... Річ непроста...
Не втраплю... Твоєї натури...
Простак... Геній... Чи блюдолиз?
В Щоденнику карикатури...
На Бога... Це просто каприз?
Століттями не помічали...
Так вигідно нам... Ну і ну!
Які твого серця причали?
Що мало для тебе ціну?
Бунтарство... Малярство...  Масонство?
Чи дружба з дворянами в раж?
Для нас... ти - наш світоч... Ти - Сонце!
Насправді... Ти тільки міраж...
09.03.2026