Дай, Боже, досягнути миру

Якби тільки світ в непроглядній пітьмі
Пролився на землю , не згаснув,
Поніжив серця у святому теплі
Голодним, холодним, нещасним,
Безвинним у цій не прощенній війні,
Пониклим  від страху і жаху.

Якби лиш надїя не згасла навік
І Бог схоронив в небезпеках,
Та щоб не черствіла від болю і бід
Рвучи на частиночки серце:
Жахлива війна забирає синів...
А їм хочеться жити - не вмерти.

Не стримати сльози, коли на землі
Снарядами знищують святість.
Людина нещасна  серед чужих,
Та і серед своїх - теж нещасна,
Бо ранять її і свої, і чужі:
Війна несе дух святотатства.

Помилуйте, люди,  невинних живих!
Земля вся розмокла від крові.
Ділити не треба своїх на чужих.
То ж стримайте похіть та волю -
Конати народи за ради інтриг
Руйнуючи людям їх долю!

Так хочеться миру, добра і тепла
Всім людям, що зараз у пеклі.
Їх крівлі лишили, лишають життя,
Вони ж уже продані жертви:
Зовсім не потрібна була їм війна
І вони ні живі там, ні мертві.

Колись зійде зірка і правда зійде -
Розкриє, покаже, підчеркне!
Та павших серця не стучатимуть вже,
Для них уже зірка погасла.
В  живих ще серцях - так нестерпно пече,
Що в світі є люди без серця.

О господи всіх сохрани і спаси!
Врятуй! Поможи та помилуй!
Не стримуй думок що йдуть проти війни!
Дай, Боже, досягнути миру!
О , Господи, всіх сохрани і спаси!
Врятуй! Поможи та помилуй!

01.03.2024
Ніна Степанова