Нi, це не моя Краiна.
Це якась Приблуда,
Що не помятае вiд якого роду
Що дiтей карае за батькiв свободу
Що тремтить вид ляхiв, та целуе янкiв
Що сынiв кидае на германьскi танки
Тьма нашла на Рiдну
Сама себе кусае
Треба зiлья в очи поки ще живая
За заморским щастем ты напрасно бьешься
Кровушка синочкiв понапрасну льеться.
А була ты вiльна з щирою душею
Та забула Бога, вдягла ярмо на шею.
Зупинися люба, та опамятайся
Не молися бiсам,
Ко Христу звертайся!
Люба
© Copyright: Галина Вавинова, 2024
Свидетельство о публикации №124022908726
Свидетельство о публикации №124022908726
Рецензии