Стати б його жовтнем -
Та чи мені повірять?
Навколо - такі полотна,
Навколо - таке повітря!
Не думаючи про "завтра",
Зриваючи з п'єдесталу
Усмішку багатокаратну,
Ворожу клясти навалу...
Жовтень - прозоро-ніжний,
У ньому свавілля тане,
Єднає він так граційно
Каштани, горіх, платани...
Усі б полишити муки,
Усі б полишити болі...
Та жовтень, немов розлука,
Так дивно грає тобою!
У ролі судді та бога
Він тане в живім серпанку,
І вічна його дорога
Почнеться із цього ґанку...
Стати б його жовтнем
© Copyright: Марина Чиянова, 2024
Свидетельство о публикации №124022906805
Свидетельство о публикации №124022906805
Рецензии
