Весь час борвiй

Як страшно! Третій рік тривог!
Ночей безсонних, туги, болю!
Земля здригається від бомб,
Нема кінця людському горю!

Весна не стримує свій біг
І спокушає світ красою,
Та у душі не тане сніг
І тіло відчуває втому…

А як же хочется життя
Без перешкод і хвилювання,
Без смертоносного виття
І елегійного блукання…

Живу у дивовидді мрій,
Чекаю дні без непокою,
Та у душі – весь час борвій,
Гуде, шумить над головою…


Рецензии
Галина, печальные у вас строки но нужно верить в лучшее! Можете почитать, что я написал: http://stihi.ru/2023/05/12/2628

Дмитрий Суханов 4   05.03.2024 09:36     Заявить о нарушении