Як хочеться світла, тепла, чистоти
У світі трагедій, облуди,
Щоб врешті побачили лихо боги,
Наш голос кричущий почули!
Життя вибирає не кращі путі,
Веде через біль і незгоди!
Як важко носити тривогу в душі!
Як холодно в миті знемоги!
Так хочеться вірити в те, що весна
Зігріє промінчиком щастя,
Що кане у Лету кривава війна,
Почувши невпинні благання.
І знов буде спокій і сонячний мир,
Забудуться дрони й ракети…
Я вірш напишу про погідливий бриз
Над зраненим тілом планети…
Через бiль
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124022503891
Свидетельство о публикации №124022503891
Рецензии