Закінчується день…
Уся твердінь – у хмарах…
Зірки ось-ось засяють в темноті.
Вечірній гобелен
Пливе, немов у чарах,
Нагадує полотна степові.
Вже сонечка нема,
Блакитність розчинилась
В оранжевій прощальній метушні.
Утомлена земля,
Здається, зажурилась
Чи задрімала в тужнім забутті.
Лютнева ніч зітре
Усі сумні події,
Накриє прохолодою біду,
Приспить життя гірке,
Залишить тільки мрії
Та сподівань негаснучу свічу.
Я тихо помолюсь
За мир у світі й щастя,
Послухаю мелодію душі…
Небесному отцю
Пошлю свої благання
По мирний сон і праведні путі…
Лютнева нiч
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124022308499
Свидетельство о публикации №124022308499
Рецензии